Регистрация Вход
Кино /
А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Евангелие от Матвея /Il Vangelo Secondo Matteo/ 1964

Жанр: Драма

Производство: Италия, Франция

Режиссер: Пьер Паоло Пазолини

Актеры: Пьер Паоло Пазолини /Pier Paolo Pasolini/ Актеры: Энрике Иразоки / Enrique Irazoqui / , Маргерита Карузо / Margherita Caruso / , Сюзанна Пазолини / Susanna Pasolini / , Марчелло Моранте / Marcello Morante / , Марио Сократе / Mario Socrate / , Сеттимо Ди Порто / Settimo Di Porto /

Описание:

Фильм описывает жизнь Иисуса с марксистско-католической точки зрения режиссёра и является как одним из самых критикуемых, так и одним из самых известных исторических картин. Фильм считается очень правдивой экранизацией текста Библии, хотя Пьер Паоло Пазолини заявлял, что "изображения никогда не смогут достичь поэтических высот текста".

Для экранизации Пьер Паоло выбрал Евангелие от Матфея, потому, что посчитал, что Евангелие от Иоанна слишком мистическое, от Марка — слишком вульгарное, от Луки — слишком сентиментальное.

Фильм неожиданно стал очень популярен в Италии. Пазолини ранее даже заключался под стражу из-за своих фильмов, и к тому же он был коммунистом и атеистом. Поэтому, его картина на евангельские темы стала большой неожиданностью для зрителей.

В отличие от многих фильмов на библейские темы, в «Евангелии от Матфея» сделан упор на реалистичность.

Комментарии к фильму "Евангелие от Матвея"
Руссічок)) (гость)
Рецензія
На фільм : «Євангелія від Матвея»
режисер: П’єр Пауло Пазоліні
жанр: християнська драма
Чорно – білий фільм ,який не дає глядачу ні емоцій, ні переживань, ні правильного розуміння християнства.Фільм є чітко по тексту Євангелія від Матвея, ні якого лишнього тексту, ні яких лишніх слів, картини правдиво передають відчуття духу того часу. Фільм був номінований на Оскар, за : кращу роботу художника – декоратора, за дизайн костюмів , за хорошу музику.
Почнемо з особистості режисера.
Режисер – дуже збочена, різностороння особистіть. Заринувши в його біографію – розумієш, що він нагадує самотній острівець, який плаває в цьому світі вибору, ні куди не причаливши. Комуніст, атиїст ,гомосексуаліст. Ці три слова повністю розкривають його сутність. Все життя він плавав між цими трьома гострими кутами і не раз «вдарявся». В ранньому віці його вигнали з комуністичної партії чекрез скандал, Церква засуджувала його через гомосексуальні погляди, поліція пильно стежила за його діями, через збочену натуру, яка «постійно прагнула любові від незнайомих хлопчиків». Як би це по-американське не звучало, але я думаю, що всі відхили людини від норми пов’язані з дитинством. В Пауло Пазоліні – батько був затятим комуністом, а мати глибоко-віруючою християнкою. Вони поставили дитину між двома світами, які не сумісні і розривали на межі вічного вибору. В світовому кіно його визнано генієм кіноматографу. Дивно,хіба ні..? Якщо заглянути в біографії більшості геніїв– то розумієш, що геній - це людина,яка ходить по лезу ножа, по грані крайностей. Людина, в якої в житті все стабільно і добре ніколи не напише вірша, і не створить нейморвірну картину. В цього режисера – життя це суцільні крайності, так - це особливо, але деколи воно виходить за загальноприйнятті рамки моралі.
Пазоліні не любив людей : « Чим більше я живу,тим менше вірю в людей». Головними особистостями в його житті були : Ісус Христос, Карл Маркс, Зігмунд Фройд. Три абсолютно протилежні особистості, що нагадують його абсолютно - непоєднуваний внутрішній світ.
Дуже часто так є ,що неоприділені люди починають повністю переробляти цей світ під свій лад. Їм є неприйнятні загальні норми і правила і вони хочуть створити свої. Думаю цей режисер в цьому фільмі діє за цим принципом. Про це свідчить історія написання фільму. Пауло сидів в готелі і йому випадково потрапило в руки Євангелія від Матвея він каже : «Спочатку я з нудьги перечитав його, але на другій сторінці я зрозумів, що потрібно повернути його так ,щоб це стало моє Євангелія від Матвея. Із чотирьох Єванглій - це найбільш революційне.»
Дивними є погляди режисера на християнство : «Будь яка формально-оформлена релігія не веде до покращення світу, а навпаки мішає цьому.»
«Людина, яка старається покращити світ – кретин».То як тоді бути з Ісусом , якому він присвятив фільм? Тут виникає ще один підводний камінь в біографії Пауло Позоліні: з часом він почав захоплюватися семіотикою, наукою про знаки. «Я прийшов до висновку, що кіно даючи реальність – разом з цим шифрує цілу систему знаків, закладену режисером». Ось і відповідь, режисер використав історію життя Ісуса для своїх утопічних ідей революціонерства, рівності . Цей фільм має чіткий прихований зміст. По перше з людьми так є ,що вони дуже часто не правильно розуміють Святе Письмо. У випадку Пауло Позоліні це є ,або через його дійсно свідоме неправильне розуміння христинських засад, або ж через навмисне перекручення історії Християнства, на користь компартії. Дивлячись на його незалежну особистість,яка любить все переводити на свій лад, думаю, він підлаштував ідеїї християнства під свої принципи, виокремив в життя з Ісуса лише ті наголоси, які були вигідні йому самому, а точніше його ідеологічним переконанням.

Щодо самого фільму – фільм жахливий, взагалі я б не назвала це фільмом, а швидше фотографічним переглядом пов’язаним з монологами. Фільм має впершу чергу відкривати людину,вивертати її емоції назовні, розчулити її,очистити,якщо це мистецтво.Тим ми і відрізняємось від машини, що маємо емоції, які роблять нас живими. Цей фільм для мене є повністю мертвим. Ісус нагадує мумію, яка не посміхається, говорить свої проповіді зацикленимии монологами, з тупим поглядом вперед. Нічого не нагадує? А мені нагадує комуністичних передовиків, які говорили тупо-зациклено на своїх ідеях, так є в фільмі і з Ісусом – не дивлячись в вічі людям, не орієнтуючись на їхню реакцію – Ісус просто говорить, сам в собі, не виходячи за рамки цього світу ідей. Якби я жила в той час, я б не повірила а ні йому, а ні тим вченням. Режисер перекручує і функцію Ісуса, він постає, як революціонер, з неприйнятними ідеями ,який хоче всіх зробити рівними. Комунізм – чистої води! Хрещення Ісуса виглядає, як звичайний ритуал на фоні сірих мас, Ісус Христос – син Божий роблячи найважливішу функцію для всіх людей – просто стоїть собі в черзі, не показано крупним планом ані його, ані його очей, ані вираз обличчя Івана Хрестителя. Абсурд на абсурді. Не говорячи вже про монотонність самого фільму, коли тобі здається, що ти переглядаєш найнуднішу колискову всіх часів. Починаючи з перших картин фільму, люди спочатку не говорять , а просто ходять під легку музику. Їхні лиця – спокійні і я б сказала трохи «заторможені». Найбільше в цьому плані мене роздратувала постать Ісуса, за весь фільм посміхається один раз – коли побачив дітей на подвір’ї в Ірода. Де Любов, якою пронизана вся його постать, де мораль, де розуміння людей його вчення? Чому в фільмі його чуда сприймаються виключно, як звичні , нормальні дії, нічим не підживлені. Можливо це смішно звучить, але фільм має бути підживлений емоціями, почуттями, інакше ми, люди не сприймаємо його, це для нас просто звичайні картинки, які переміщаються в послідовному порядку. Якщо описувати асоціативно фільми – то цей я б зробила чорно –білим. Хоч тут режисер не промахнувся – чорно біли і сухим,без відчуття смаку і відчуття почуттів є цей фільм.

Гра акторів .
Враховуючи, що це люди з вулиці –гра нормальна, але порівнюючи з «Страстями Христовими» Мела Гібсона, де теж грали люди з вулиці – просто жах. По перше 19 річний юнак, що грає Ісуса є далеким від постаті спражнього Ісуса. Зрощені брови, роблять його погляд сувори і далеким. Тут теж є певна символіка, зрощеності цих двох речей, які зробив режисер – християнство і комунізм.
Мати – грала справжня мати актора. Зіграла жахливо.Я не могла зрозуміти, коли вона плаче, а коли сміється.Це нагадувало істеричні вибухи, що мали перерости в гру актора..не сприймається. Особливо, коли розпинали Христа вона ніби плакала, але на екрані це було далеке від того.
Мати Ісуса в молодості, інша акторка - справді ідеально зіграла. ЇЇ виваженість погляду, невинність рис обличчя, великі очі повні безпосередності і якогось смутку заворожують, коли ти дивишся фільм. Акторка підібрана ідеально.
Саломея – акторка, яка єдина за весь фільм грає живо, яскраво, і зацікавлено.Хоча вона є і негативним героєм,але дуже запам’ятовується.

Спец- ефекти.
Помітним було світло, яке під час розмови Ісуса з Богом помітно збільшувалося. Гроза, яка була коли Ісус молився на горі, дуже добре передала настрій того відчуття. Музика – о, це особливо помітно.Справжній сумбур всього на купу.Як можна в такому однозначному глибокому фільмі використовувати таку різну і неоднозначну музику. Це трохи безсмаково..Якби ж ця музика була ще подібна за змістом, але ми маємо тут :
Фольк-блюз джаз співачки Одетти ,яка є негритянкою за походженням, класичні мелодії Баха, і мелодії російських народних пісень (одна з них про революційні настрої) .

Кіно – ляпсуси .
12 Апостолів виглядають,як звичайні рибаки,що просто пішли за своїм «вождем» без всякого просвічення Святим Духом.
30 срібняків, які достав Юда виглядає ,як проста подачка зі сторони «буржуазії», а не як підкуп первосвященниками.
Ісус іде по полю під російський романс і збирає «друзів»(апостолів).
Одяг первосвященників є далеким від справжнього одягу в ті часи.
Це саме стосується і одягу римських солдат - на головах в яких красуються металічні каски ,подібні на ті,що виникли в Середньовіччі , замість справжніх шоломів.

Чорне – і біле дві сторони нашого життя. Дві крайності – життя і смерть. Різні погляди, різні розуміння нашого життя. Парадокс всього є в тому, що всі ми розуміємо Біблію по своєму і сприймаємо її зі своєї сторони, але дуже важливо є відчути цю межу, коли ти починаєш змінювати давно прийнятті норми.
Це перший фільм про Христа зі всіх, які я дивилась після якого я не плакала і постійно «літала десь думками». Мені не хотілося ні слухати сухі, завченні тексти акторів, ні дивитися на їхні, не усміхненні, зазомбовані лиця. Бо саме так і виглядав Ісус і всі його учні – зомбі, з наївною ідеєю, яку хочуть нав’язати всім. Комунізм, до якого я знову повертаюся. Кожний бачить ,те що хоче бачити,саме це хотів побачити режисер. Думаю цей фільм якщо показати не віруючій людині – то вона зневіриться, а звичайній віруючій людині просто не буде хотітися дивитися це і це є ненормально. Це є свідоме перероблення всього, що для мене дороге і святе. Після фільму мені стало страшно, я подумала, що просто не хотіла дивитися цей нудний ,довгий фільм. Так може статися зі всіма хто подивився цей фільм. Мабуть тому в фільмі зазначено перегляд дітям від 13р. з батьками,щоб батьки правильно пояснили фільм. Роздуми, довгі роздуми і страх про те, що мільярди людей можуть не так прийняти істини любові і не під тим кутом зору на це подивитися...сумно..вічні пошуки...чорне і біле, чим просякнуте все, початок і кінець...
20.05.2010 21:31
UsuOU (гость)
Medication prescribing information. What side effects?
<a href=“https://lyricainfo.top“>get generic pregabalin without a prescription</a> in USA
Everything about medicament. Read here.
23.04.2021 16:35
Tiffanybof (гость)
does daily cialis lower blood pressure <a href=“https://toptadalafiltabs.com/“>can women take cialis</a> cost of cialis in canada
03.05.2021 22:58
StellaNub (гость)
how to write a conclusion paragraph for an argumentative essay <a href=“https://topessaywriterfas.com/“>buy essay</a> how to write an analytical essay on a book
05.05.2021 15:09
StellaNub (гость)
how to write a three paragraph essay <a href=“https://topessaywriterfas.com/“>college essay editor</a> how to write a time in an essay
05.05.2021 18:11
Rebeccawigma (гость)
community service 2 page essay <a href=“writemyessayslfd.com/“>writing an analytical essay</a> should military service mandatory essay
07.05.2021 06:20
Добавить комментарий:


Имя:

Комментарий:

Защитный код:

Реклама